Як перестати бути нудним дорослим і пробудити в собі креативність (перша частина)
Цього року помер Едвард Де Боно, автор креативної методології латерального мислення. Британський психолог і письменник справив справжню революцію у сфері творчого мислення. І що ховати, значно на цьому збагатився. І це не дивно – без креативу сьогодні нікуди.
Про креативність писати складно, як і про будь-яку гнучку навичку. Ми очікуємо отримати універсальну інструкцію, чарівну пігулку — проковтнув і фонтануєш ідеями. А насправді доводиться наводити лад у голові — відокремлювати своє від нав’язаного, кліше від оригінальних ідей, переосмислювати підходи до вирішення завдань та щоденні звички. У цій статті я розповідаю, як бачу креативність та шляхи її розвитку. Це не істина в останній інстанції. І тут точно немає чарівної пігулки.
Креативність – модне слово. Популярний запит у Google. Професійна компетенція. І окрема субкультура, виникнення якої закономірне: завдяки Інтернету люди дізналися тисячі історій і усвідомили, що, щоб ти не робив, ти можеш робити це по-іншому. Наприклад, для відпустки хороший будь-який сезон, а не лише оксамитовий. Дістатися на роботу можна більше, ніж однією дорогою, а якщо кава, то не тільки чорна або з молоком.
Світ сам собою креативний, у ньому є вибір. І цей вибір завжди зав’язаний не лише на смислах, а й на вигодах. Цим і відрізняється креативність від творчості, це не просто порив зробити щось прекрасне, незвичайне чи таке жахливе, що навіть гарне (привіт, епоха метамодернізму!).
Креативність — це усвідомлена і структурована творчість, з вступними даними та заданою метою. Оригінальні ідеї та спосіб їх втілення допомагають нам бути щасливішими, бути собою, змінювати світ. Допомагають бізнесу бути в центрі уваги, створювати нові сенси, виходити за рамки повсякденності, удосконалюватись та відбудовуватися від конкурентів. Яскравий приклад тому компанія United Colors of Benetton, яка одного разу вирішила продавати не одяг, а колір. Додайте до цього пачку провокаційної реклами від бога креативу Олів’єро Тоскані і буде вам вибух мозку.
Так, дуже простий одяг, і такий складний підхід. Але мені до кайфу! Мені подобаються бренди, які не продають, а змушують мене думати.
Як навчитися бути креативним? — гарне питання. Якоїсь миті усвідомила, що добрі часи нічого не вчать. І найцінніші уроки я здобула, коли порядно облажалася. Але здається, не обов’язково страждати, щоби креативити. Є й інші методи.
Вся справа у звичці
Всю роботу з прокачування креативності я розділила б на дві частини — буденну та корпоративну. Поговоримо про першу.
Як ми проводимо свої будні? Замовляємо одну і ту ж каву по одній і тій же дорозі на роботу, впевнені, що Земля кругла (хоча самі не бачили, нам просто показали картинки), їздимо на чотириколісних машинах і віримо, що рятуємо планету, якщо не забуваємо зранку взяти з собою термокухоль. Клас, все гаразд. Тільки ви хоч раз задавалися питанням “Чому?”. Чому земля кругла і що було б, якщо вона була квадратна? Чому ви вибираєте каву, а не чай? Дорослі називають це дурницями, для дітей це теми рівня міжнародних конференцій.
Креативне мислення закладено у кожній людині від народження. До 3-5 років воно б’є ключем — діти вигадують на ходу. Місце на стінах їх малюнків стрімко закінчується, їх ідеї — ні. Їхні історії та казки перевалили за двохсоту серію, а натхнення все не залишає свого творця.
Що може дорослий? Небагато перейняти моделі поведінки дітей, згадати, що він і сам був колись дитиною.
Що роблять діти?
- Не чекають натхнення, а штампують ідеї.
- Не завжди мають вибір. Те, що дорослі купують, діти часто роблять із підручних коштів. Звичайно, самому придумати комод, замість того, щоб швидко зганяти в Ікею — той ще челендж, але чому б ні?!
- Багато рухаються (теж важливо для розвитку креативності!).
- Гучно сміються (та й плачуть теж голосно).
- Дивляться не під ноги, а на всі боки (за що часто лають батьки).
- Не соромляться ставити запитання — це їхній головний спосіб пізнання світу.
- Не знають, не гуглять, а часто здогадуються та додумують самі.
- Не критикують – а навіщо?!
- Не знають, що можна помилитися (поки дорослі їм про це не розкажуть).
- Багато що роблять несвідомо. Як це працює? Наприклад, у вас є креативне завдання. Не поспішайте з видачею геніальних ідей, а просто… помийте посуд, погуляйте, ваш мозок зробить все сам. Встигайте записувати ідеї!
Не якість ідей важлива у креативному мисленні, а їх кількість. Біглість, гнучкість та оригінальність — його головні особливості. Ще опрацьованість, але це вже на етапі, коли з тисячі вам потрібно вибрати 1-2 життєздатні ідеї. А щоб був вибір, треба безжально рвати патерни — звички, упевненість, що це може бути тільки так, а чи не інакше. Вважають, що дитина завжди учень, дорослий — вчитель. Але якщо вам вдасться порушити правила гри і відмовитися від статусу «всезнайки» — це перемога, а також зміна тонких налаштувань мозку та нова звичка генерувати ідеї.
Креативність та медитація
Окремо хочеться сказати про медитацію – головну терапію ХХІ століття. Її часто рекомендують людям творчих професій. Вони знаходять у ній порятунок від потоку інформації, кількості ідей та власних думок.
Але бачиться мені й певна суперечність. Індустрія усвідомленості закликає нас просто дихати, спостерігати і не думати. Енергія креативного мислення — вирує, швидко змінюється, гнучка. Якщо у вас є одна ідея – це не те, а от якщо 100 – воно саме! Я до того, що медитація допомагає балансувати різні процеси та стани, але часто переоцінюється. Медитація допомагає заглушити очевидні думки, але не є драйвером для творчості. Щоб створювати, потрібні активні дії, а не лише здатність спостерігати.
В основі креативності закладено свободу вибору дій, способу та результату. Тільки вдумайтеся: у креативне мислення вже закладено важливий компонент — дехто називає його помилкою, інший — досвідом і «треба ж, як цікаво вийшло». Тому будь-яка активність, будь-який вихід за рамки – це добре. Якщо медитація для вас – вихід за межі, це добре. Якщо ви відчуваєте, що надто пасивні і вам не вистачає енергії, спробуйте змінити щоденні звички і трохи розворушити себе.
Креативні методології
Це те, що я називаю корпоративною історією, бо тут важлива командна робота із заданою метою. А в ідеалі, потрібен ментор та експерт, щоби все вийшло, як треба. Саме тут креативність набуває структури.
Креативний процес ділиться на етапи:
1. Фокусування.
2. Генерація ідей.
3. Фільтрація.
Тут є певний етикет, певна формула критики ідеї сусіда/колеги: «Так, твоя ідея хороша, але я додав би…». Тут є частка хаосу, бо миттєво кілька учасників накидають дуже багато різних думок. Це схоже на гру та на конвеєр з виробництва ідей.
Основні креативні методології на сьогоднішній день:
- ТРВЗ (Теорія вирішення винахідницьких завдань)
- Латеральне мислення.
- Дизайн-мислення.
Всі ігри та практики звідти – з дизайну та латералочки. Але це тема для окремої статті. Обов’язково продовжуватиму розповідати про розвиток креативності. А поки що хочу сказати, що креативне мислення — це не космічний астероїд, а природна здатність людини досліджувати світ, професію, стосунки та вигадувати своє життя. Воно робить людей цікавішими, а бізнеси — стійкішими. У його основі – чистої води провокація. Засумнівавшись у чомусь хоч раз, ви можете розплутати цілий клубок причин та наслідків та створити щось нове та унікальне!
Другу частину статті ви можете прочитати тут: creativecountry.org/peres-nudnim2
Автор: Анна Кулп.
Джерело: https://vc.ru/marketing/276036-kak-perestat-byt-skuchnym-vzroslym-i-probudit-v-sebe-kreativnost
