Креативність та креативне мислення

Перемкніть увагу. Як уникнути вигорання та підвищити креативність

Важливо чергувати періоди максимального фокусу і максимальної розфокусованості.

Надлишок хронічного стресу, зниження контролю призводять до того, що ми дедалі довше залишаємося в стані напруги. І намагаємося напружитися, щоб не напружуватися… Звучить парадоксально? Тимчасове ослаблення активності префронтальної кори може полегшити наш стан, знижуючи внутрішнього критика і сумніви і послаблюючи внутрішній діалог. Префронталку ви при цьому ніби ставите на паузу.

Гіпофронтальність — це зниження активності префронтальної кори. Постійна гіпофронтальність зустрічається при важких захворюваннях, і це погано. А ось теорія тимчасової гіпофронтальності (Transient hypofrontality theory, THT) або reticular-activating hypofrontality (RAH) говорить, що ослаблення зайвого контролю префронтальної кори призведе до розслаблення, знизить занепокоєння і напругу. Йдеться не про спроби відключитися за допомогою алкоголю або тупити в телевізор. Йдеться, наприклад, про спорт. Так, вправи високої інтенсивності або тривалі тренування (біг не менше 30 хвилин) викликають перерозподіл ресурсів у мозку, зрушуючи їх до центрів рухових, сенсорних шляхів і навантажуючи їх. А це призводить до ослаблення активності в префронтальній корі.

Також гіпофронтальність спостерігається в трансових станах, при навантаженні сенсорною інформацією, а також, навпаки, коли вас ніщо не турбує — на самоті без зовнішніх подразників.

Цікаво, що таке відключення від сфокусованих роздумів сприяє креативності. Ослаблення збудження, загальне розслаблення, розфокусованість свідомості допомагають придумати щось нове — звичайно, при попередніх сфокусованих «гіперфронтальних» роздумах над проблемою. Тому так важливо чергувати періоди максимального фокусу і максимальної розфокусованості.

Так, Чарльз Дарвін щодня вранці і вдень в будь-яку погоду гуляв доріжкою біля свого будинку, яку називав «стежка для роздумів» (thinking path). В одному місці були розсипані камені, і проходячи повз, він зачіпав який-небудь з них ногою. Він зауважив, що питання, які його хвилювали, зазвичай вирішувалися до четвертого каменю.

Ефект ігор також схожий на перемиканням уваги. Так, гра в тетріс може послаблювати тривогу і зменшувати ризик посттравматичного розладу. Вчені вважають, що суть цього ефекту в тому, що перевантаження мозку (візуальної короткострокової пам’яті) тетрісом (візуально-просторові рішення) на високій швидкості може погіршувати консолідацію довготривалої пам’яті про негативну подію. У дослідженні навіть називали подібне відволікання «когнітивною вакциною» — яка захищає від посттравматичних переживань.

Що це означає? Щоб знизити напругу, потрібно перерозподілити ресурси префронтальної кори на щось інше, що буде поглинати вашу увагу і буде корисним: спорт, прогулянка, гра або думки про те, що «більше за вас» — про свої цінності та довгострокові плани. Вуглеводи, алкоголь та інтернет-серфінг теж можуть вас притупити й тимчасово полегшити стан, але довгострокові наслідки такої поведінки небезпечні. Для більш продуктивної роботи поєднуйте періоди максимальної концентрації уваги з максимальною розфокусованістю — така хвилеподібна активність допоможе уникнути вигорання і стимулює креативність.

Автор: Андрій Бєловєшкін, лікар, кандидат медичних наук. 

Джерело: https://www.facebook.com/andrei.beloveshkin/posts/4243440102391585

Нагору