Креативність та креативне мислення

Зміст поняття креативності як властивості особистості майбутніх соціальних педагогів

У даній роботі розглянуто поняття креативності як особистісної категорії; охарактеризовано змістові складові поняття креативності як особистісної властивості майбутніх соціальних педагогів; визначено, що креативність майбутніх соціальних педагогів формується за умови переорієнтації сучасної освіти з нормативно регламентованої на творчокреативну, що передбачає формування у студентів готовності до креативної діяльності, прийняття та використання інновацій, новацій та нововведень, що забезпечує саморозвиток професійно-важливих особистісних якостей.

Аналіз наукової педагогічної, псохологічної та філософської літератури показав, що переважа більшість учених таких як Ф. Барронн, Д. Харрінгтон, Г.Воллес, П. Ленглі, Ф. Фромм, Я. Пономарьов, У. Мілославський, Е. Торренс, Е. Бос, С. Мідник, А. Терещук, А. Маслоу, Д. Джонсон, Дж.Гілфорд, К.Рождерс, Р. Стернберг, Д. Богоявленська, А. Матюшкін, З.Калмикова,
В.Козленко, М. Холодна використовуючи особистісний та діяльнісний підхід розглядали поняття креативність як особистісну категорію в таких аспектах:
— по-перше, як здатність особистості адаптивно реагувати, висувати велику кількість ідей, продукувати нові ідеї, іти на розумний ризик, дивуватися і пізнавати, уміння знаходити розв’язки в нестандартних ситуаціях (Ф. Баррон, Д. Харрінгтон, Е. Торренс, К. Роджерс, Р. Стернберг, Е. Грегоренко, Е. Фром);
— по-друге, як інтегрована якість психіки особистсті, загальна здібність до творчості, що дозволяє задовільнити потребу у пошуковій активності; як внутрішній процес, який спонтанно породжуєься в дії та створює нове шляхом зміни й утворення нових зв’язків ( П. Ленглі, Ф. Баррон, Ч. Спірмен);
— по-третє, як несподіваний продуктивний акт, що виникає спонтанно в певному середовищі соціальної взаємодії, здатність яка проявляється при дефіциті знань, подоланні стереотипів та пошуку нових структурних зв’язків, в пошуково-перетворювальній активності та глибокому усвідомленні творчого досвіду (Ф. Ром, Д. Джонсон, С. Мідник, Е. Торренс, Д. Богоявленська, А.Матюшкін, З. Калмикова).

Характеристика поняття креативності як властивості особистості визначається також і стадіями творчого процесу, які досліджували О.Матюшкін, С. Максимова, Я Пономарьов.
Так, Я. Пономарьов в особистісному контексті запропонував певну послідовність творчого процесу:
— фаза свідомої роботи;
— несвідома робота, підготовка до формування ідеї;
— перехід від несвідомого до свідомого, що передбачає появу натхнення та цікавості;
— свідома, робота що включає розвиток ідеї та формування кінцевого продукту [11].

Аналізуючи першу змістову складову поняття креативності як властивості особистості, ми можемо констатувати, що творче мислення та уява розвиваються на основі психологічних закономірностей процесу мислення, що має певні фази і є творчим продуктивним процесом.

Другою змістовою складовою у нашому дослідженні виступає розвиток цікавості та дослідницької діяльності особистості. Основою даного компоненту є формування в особистості нових почуттів, бажання зробити щось нове і урізноманітнити свою діяльність, що являється основою мотивації особистості до творчості та відмови від шаблонності, реалізації особистісного потенціалу, прагнення виразити свої креативні здібності в творчій діяльності.

Окремі науковці (Е. де Боно, П. Ленглі, Г. Воллес, Е. Бос) стверджують, що основою творчості є ігрова діяльність та цікавість створювати щось нове в процесі цієї діяльності. Вивчаючи цю проблему вони стверджують, що люди творчого характеру, в більшій мірі, ведуть себе як діти, так як у них наявні: відвертість та допитливість, багатоплановість та різностороність поглядів, гнучкіст та оригінальність розуму, багатство фантазії та відкритість і в діях та вчинках. Саме тому, цікавість є основою дослідницької діяльності особистості в процесі формування креативності, за умов створення позитивної творчої атмосфери.

Дослідницька діяльність майбутнього фахівця формується на основі дослідницької поведінки, що є одним з найважливіших джерел отримання нової інформації про соціум. Як змістова категорія креативності, дослідницька діяльність формується на основі здатності самостійно творчо мислити при цьому задіювати творчу уяву та перебудовувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людської життєтворчості. Також вона допомагає майбутньому фахівцю максимально орієнтуватись на творче начало у професійній діяльності та засвоювати власний творчий досвід.

Так, ми бачимо, що в основі другої змістової складової поняття креативності як особистісної властивості лежить зацікавленість, здатність пізнавати нове, творча індивідуалізація, і як результат – дослідницька діяльність особистості.

Наступною змістовою категорією поняття креативності ми визначили розвиток креативного потенціалу та здібностей особистості. Так як і О. Харцій ми будемо дотримуватися визначення, що: креативний потенціал – це комплекс інтелектуальних і творчих інструментаріїв, пов’язаних у рамках професійної або творчої діяльності які характеризуються здатністю індвіда до розробки нових ідей та концепіцй[11].

Підсумовуючи вище викладене, слід зауважити, що креативними особистісними властивостями майбутніх соціальних педагогів є такі риси:
— незалежність у судженнях діях та прийнятті рішень;
— відкритість до нового та незвичайного;
— зрілість мислення та готовність до ризику; бездоганний
— професіоналізм прагнення до творчості та винахідництва.

Таким чином охарактеризувавши всі змістові складові поняття креативності як особистісної властивості майбутніх соціальних педагогів, маємо підстави для визначення досліджуваного поняття. Креативність – це творча дослідницька діяльність, що здійснюється на основі творчої уяви та творчого мислення та характеризуться здатністю до
продукування нових нестандартних ідей; креативний потенціал та здібності що слугують ґрунтом для формування кретивних навичок та умінь.

Загалом, на основі проведеного аналізу особистісних якостей креативної особистості, можна стверджувати, що креативність покликана забезпечити формування у майбутніх соціальних педагогів: пізнавальної здатності та дослідницької діяльності; працездатності та комунікативності; креативного потенціалу та здібностей; креативних умінь та навичок; професійної компетентності; творчо-мотиваційної сфери.

Науково-теоретичний зміст поняття «креативності» ми визначили на підставі аналізу сутніснх складових: творчої уяви та творчого мислення, цікавості та дослідницької поведінки, креативних навичок та вмінь. Під час дослідження нами було встановлено суть поняття «креативність майбутнього соціального педагога» – це творча здібність професійно спрямованої особистості вирішувати соціально-педагогічні проблеми завдяки творчій мотивації дослідницької поведінки креативних умінь та навичок та здатності
продукувати креативні ідеї.

Сучасний соціальний педагог має бути креативною особистістю здатною швидко адаптуватись у професійних ситуаціях, творчо мислити використовувати набуті знання креативні уміння та навички у професійній діяльності, бути здатною генерувати нові ідеї приймати нестандартні рішення, бути креативно компетентною. Креативність майбутніх соціальних педагогів формуватиметься за умови переорієнтації сучасної освіти з нормативно регламентованої на творчий компонент, що передбачає формування у студентів
готовності до креативної діяльності прийняття та використання інновацій, новацій та нововведень, що забезпечує саморозвиток професійно-важливих
особистісних якостей.

Література:

1. Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості та обдарованості / За ред. В. О. Моляко.- Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, Житомир 2006. – 195с.
2. Альтшуллер Г.С. Найти идею: Введение в теорию решения изобретательских задач. – 2-е изд., доп. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд.,1991. – 225 с.
3. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк. – 3-е изд. – М.: Просвещение,1991.
4. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества: учебное пособие для вузов. – М.: Академический Проспект, 2003. – 304с.
5. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений / Кулюткин Ю.Н. – М.: Педагогика, 1970. – 232 с. // Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых. – М., 1985. – С.24.
6. Матюшкин А.М. Мышление, обучение творчество / А.М. Матюшкин.- М.: Изд. Московского психолого-соцыального института; Воронеж: МОДЕК, 2003. – 720 с.
7. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. – К.:Знання, 1989. – 48 с.
8. Громова Е.А. Эмоциональная память и ее механизмы. – М.: Наука, 1980.
9. Педагогика: Большая современная энциклопедия/Сост. Е.С. Рапацевич. – Мн.:Соврем.слово, 2005. – 720 с.
10.Туриніна О.Л. Психологія творчості / О.Л. Туриніна. – К.: МАУП, 2007. – 160 с.
11.Харцій О.М. Розвиток креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації: автореф. дис…канд. психол. Наук: 19.00.05./О.М. Харцій. – ін-т
псхології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2008. – 19 с.

Петришин Л.Й.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка Тернопіль, Максима Кривоноса.

Джерело: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/pedagogy-psychology-and-sociology-213/theory-and-methods-of-studying-education-and-training-213/17915-213-240

Натисніть на коментар

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

Нагору