Креативність в Україні

«Креативники» VS середній клас. За ким майбутнє у світі та в Україні?

Нові класи в людській історії найчастіше грали роль могильників старих класів та старих соціально-економічних формацій. Пам’ятаєте, як буржуазія поховала феодалізм, чи бачили, як робітничий клас намагався розправитися з капіталістами та капіталізмом? Тепер на світовій арені панує середній клас. Але в Україні все ще вирішується питання, а чи є воно у нас чи ні, і чи достатньо в нього сил, щоб відігравати у суспільстві провідну роль.

Креативний процес пішов

Тим часом у багатьох провідних економіках світу вже дедалі активніше поводиться креативний клас. Що це таке? За даними голови громадської організації «Сектор права» та продюсера кінострічки «Зима у вогні» Ліни Клебанової, у креативній економіці США сьогодні зайнято приблизно 36% працюючого населення, яке генерує приблизно трильйон доларів на рік. У Великій Британії приблизно три мільйони працює в креативній економіці і виробляє продукції приблизно на 100 мільярдів фунтів стерлінгів.
В Україні, зазначає Клебанова, із 17 мільйонів працюючого населення в «креативці» близько півмільйона людей, які виробляють чотири мільярди доларів на рік, з яких 3 мільярди — це переважно IT та аутсорсинг. Клебанова наголошує, що у таких найбільших містах України, як Київ, Львів, Харків, Дніпро та Одеса, креативна економіка вже сьогодні розвивається такими ж темпами, як у США та Європі, і зростає на 10% на рік.
Посол США в Україні Марі Йованович минулого тижня зазначила, що «важливим елементом підвищення конкурентоспроможності економіки України є активізація стартапів». Цю думку фактично відразу повторив і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, закликавши зробити Україну країною стартапів. Тож можна сказати, що креативний процес у країні вже певною мірою пішов.
Нагадаємо, що стартап — це щойно створена компанія (можливо, навіть не є ще юридичною особою), яка перебуває на стадії розвитку і будує свій бізнес або на основі нових інноваційних ідей або технологій, що тільки що з’явилися. Стартап може відноситися до будь-якої галузі ринку, а не лише до IT-сфери. Але в нашій країні найбільшого поширення набули саме IT-стартапи. Їх створюють або студенти, або програмісти-комп’ютерники — вихідці з солідних компаній, які напрацювали певний досвід і вважають, що можуть створити самостійні бізнес-проекти.

Кількість працівників у цих компаніях постійно зростає. Так, з початку цього року персонал 25 найбільших ІТ-компаній України, за даними сайту Dou.ua, виріс на 2,1 тисячі осіб, або на 6,2%, порівняно з другим півріччям 2016 року, і це є рекордом з 2014 року. . Ось воно, живильне середовище для українського креативного класу, що народжується, який може і має стати основою для стабільного суспільства?!
Не поспішатимемо з висновками. Адже є ще малий та середній бізнес, на який покладалися великі надії як на своєрідну закваску для створення середнього класу? А що він, більше не креативний? Поки що, особливо в Україні, на цю тему багато запитань і трохи відповідей. Але в розвиненому світі і визначення, і відповіді вже багато в чому напрацьовані. Більше того, там уже досить впевнено звучать і навіть реалізуються прогнози щодо майбутнього суспільного устрою.

«Навіть змія змінює шкіру»

«Ні в Україні, ні у світі вже немає жодного середнього класу, — упевнений директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Мейєр Альберт Фельдман, — це застаріле та глибоко архаїчне поняття, з яким треба прощатися. Що раніше ми це зробимо, то краще. Ізраїль вже прощається, і це означає ламання. Як і будь-який інший аналогічний процес вона змінює парадигму розвитку країни. Це як черепаха, що росте всередині панциря. Їй там стає тісно. І потрібно або панцирю підрости, або черепаху загинути. Навіть змія змінює шкіру. Так і будь-яка країна має рухатися, щоби цю шкуру змінити».
«У чому успіх Ізраїлю? Як ми його бачимо і як реалізуємо? — Продовжує дослідник. — Можу сказати, що ізраїльський міністр фінансів страждає не через те, що йому не вистачає грошей. Він стурбований тим, куди йому подіти профіцит бюджету. Тому що цього року Ізраїль продав стартапів майже на 50 мільярдів доларів. Останній, на 14 мільярдів, продали лише вчора».
«Звідки вони, стартапи, взялися? — Запитує Фельдман і відповідає: — Вони породжені змінами в ізраїльському суспільстві. Лише за останні 10 років Ізраїль зробив усе, щоб креативний клас став основою державного економічного устрою. Всі зусилля держави були спрямовані на те, щоб креативний клас міг існувати так, як йому хочеться, щоб йому було комфортно і ніхто йому не заважав. І це при тому, що намагалися таки збирати всі необхідні податки, створювати методики для контролю за цим самим бізнесом. Але йому дали свободу творити, свободу мислити».

Програма «Ініціатива»

Як це вдалося, як це сталося? — Відповідаючи собі це питання, ізраїльтянин розповідає: — Ті гроші, які країна отримала на прийом величезної кількості репатріантів і які можна було витратити на будівництво будинків та створення абстрактних робочих місць, щоб забезпечити базовий або так званий основний дохід, були використані на розвиток ініціативи. Було реалізовано державну програму, яка так і називалася «Ініціатива». У рамках цієї програми людям було запропоновано: робіть, а ми дамо вам гроші, дамо можливості, дамо знання».
«І перше, чого примушували людей, — до самозайнятості. Отак, у принципі, поширився середній клас. І що це сьогодні хто такий представник середнього класу в Ізраїлі? Це людина, — пояснює Фельдман, — яка робить кар’єру, живе системно, розподіляє свої доходи так, щоб їх вистачало на все, — і на розваги, і на їжу, відпочинок одяг і так далі. Він будує, насамперед, своє життя за певною калькою. Він будує парадигму минулого. Але сьогодні це вже неможливо. Сьогодні не можна здобути лише одну спеціальність і на її основі вибудовувати кар’єру. Навіть у тому випадку, якщо йдеться про вчителя чи лікаря».

Тема вчорашнього дня?

Тому середній клас — це тема вчорашнього дня, — стверджує футуролог. — А сьогодні треба говорити про креативний клас. І коли я читаю лекції, то кажу, що сучасне суспільство, суспільство, яке має майбутнє, буде поділено на креативний клас, сервісний клас і на клас марних. Причому у майбутньому саме середній клас становитиме основу останнього. Тому що ці люди, на жаль, не будуть нікому потрібні. Сьогодні їх не змушують думати, не змушують творити. Їм кажуть: живіть так, як вам живеться, адже у вас є дохід, ви можете щось відкладати (і тут я говорю, до речі, не лише про Україну), ви купуєте квартири собі та дітям, ви створюєте для себе подушку безпеки» .
«Але далі вам нема чого робити, — продовжує аналітик свої спогади про майбутнє, — тому що роботизація, дигітизація, віртуальні технології, нові розваги залишать без роботи величезну кількість людей, які сьогодні думають, що їхня кар’єра, їхнє становище непорушні. А якщо ми хочемо створити креативний клас, то перше, що треба надати людям, це можливість творити».
«Але насправді в Ізраїлі було набагато більше труднощів, ніж тепер нам здається, — додає Фельдман. — А коли мене запитують, яка головна проблема України, я відповідаю: це явне відтворення корупції. І це тому, що з корупцією зручніше жити. А в Ізраїлі вона, корупція, також є, але забралася на такий високий рівень, що звичайне населення з нею не стикається. Це створює великі незручності життя в Ізраїлі, особливо євреям. Але, з іншого боку, це справляє враження, що тебе глобально держава захистить. А хто в Україні почувається захищеним?

Зростає нове покоління кодерів чи креаторів?

«Давайте перестанемо боятися, що з України все поїдуть, — закликає засновник CAP school Георгій Зубко, — ніхто нікуди не поїде. Тим більше, що в Україні зростає покоління креативного класу, покоління людей, які не мають кордонів. Вони лише пунктиром намальовані на карті. Нехай поїдуть, наберуться досвіду та повернуться. Від’їзд за кордон для здобуття освіти – не проблема. Я впевнений, що і в Україні буде створено критичну масу креативного класу. І це не залежатиме від політиків. У нас з’являється супер покоління. Воно точно вирветься і прорве усі совкові корупційні та будь-які інші мережі — це процес необоротний, але мав би йти швидше».

«Якщо в Україні нарешті з’явиться державна політика в галузі креативної економіки, то одразу вона (ця економіка) і закінчиться, — прогнозує співзасновник платформи «Нова Країна» Андрій Длігач. Він вважає, що рівень креативності в українській креативній економіці невисокий. «У тому, що умовно називається середнім класом, рівень креативності суттєво вищий, — каже він і додає: — Але під креативністю там ми маємо на увазі хитрість та вміння обійти цю державу чи один одного». Він вважає, що говорити про розвиток у нас креативного класу дещо передчасно.

«Дійсно, з’являються люди, які мають можливість виплеснути свої творчі здібності… У нас стільки талановитих людей, талановитих підприємців, але до класу вони поки що не сформувалися. Я сам програміст за першою освітою. Але добре розумію, що більшість наших програмістів є кодерами (низькокваліфікованими), а не креаторами».

Автор: Віталій Княжанський, «День»

Джерело: https://day.kyiv.ua/ru/article/obshchestvo/kreativshchiki-vs-sredniy-klass

Натисніть на коментар
Підписатися
Повідомити про
guest
0 Коментарі
Міжтекстові Відгуки
Переглянути всі коментарі
Нагору
0
Залишити коментарx