Відповіді на часті запитання стосовно проєкту «Креативна Країна» (FAQ)

В рамках того, над чим я працюю, «Креативна Країна» — культурно-освітній проєкт з розвитку креативного мислення в Україні.
Проте в це поняття я вкладаю і більш широкі сенси. Так, «Креативна Країна» — це образ країни майбутнього: інноваційної, заможної, успішної держави, якою може стати Україна за умови оновлення світогляду та корекції ментальності українського суспільства. У такій країні основою світогляду суспільства може бути любов, практичним проявом якої є креативність та розкриття творчого потенціалу людини.
За такої умови розвиток креативного мислення та формування культури такого мислення в Україні є соціальною технологією оновлення та гармонізації ментальності населення.
Тому необхідно зазначити, що «Креативна Країна» — це одночасно і мета (країна майбутнього), і шлях досягнення мети (проєкт з розвитку мислення).

Ідея проєкту з’явилася влітку 2016 року. У той час я шукав для себе відповіді на ряд запитань: “Як жити та в що вірити в країні, в якій економічна криза, війна, соціальні негаразди?”, “Чому українці такі розрізнені?”, “Що робити з різноманітними знаннями та навичками, які я здобув упродовж життя?”, “Як жити в кращій країні світу та не емігрувати?”. Паралельно з цими роздумами я випадково зацікавився значенням терміну “креативність” та почав читати книгу Річарда Флориди «Креативний Клас». Дочитавши книгу десь до середини, я вирішив відпочити і просто заснув. А коли прокинувся, знав, чим бажаю займатися, як назву проєкт, яка буде стратегія його реалізації.
Десь через тиждень після цієї події я почав знаходити та переглядати сотні статей та наукових публікацій на тему креативного мислення, збирати методологічну та інформаційну базу проєкту. Через кілька місяців я створив сайт «Креативна Країна».
Проте просто зібрати матеріали було недостатньо. Потрібно було перевірити все на практиці, зрозуміти, як розвивати власну креативність, змінити свої ментальні програми. На це мені знадобилося 4 роки.

Причин такої стратегії декілька.

Причина перша. Креативність — це здатність, яка об’єднує. Це поєднання різних ідей, знань з різних дисциплін, різного досвіду, можливо, навіть різних світоглядів.
Креативні люди беруть різні відомі елементи та поєднують їх унікальним чином.
Креативність дозволяє звертати увагу не на відмінності, а на те, що є спільним, на те, що єднає. Така здатність є досить актуальною в умовах сучасної України.
До того ж креативність є надзвичайно корисною для людей різної професії, різного віку, різної релігії, різного світогляду. Ким би не була людина: вчителем чи винахідником, студентом чи школярем, медиком чи військовим, дизайнером чи маркетологом, музикантом чи художником, християнином чи мусульманином, — креативність допоможе фокусуватися на спільному, на об’єднанні.

Причина друга. Креативність — це вирішення проблем творчим чином. Ми живемо в світі, який переповнюють різноманітні проблеми: економічні кризи, пандемія Covid19, екологічна криза, соціальні протиріччя, військові конфлікти, роботизація та штучний інтелект, які призводять до скорочення робочих місць. В умовах світової системної кризи чільне місце посідає здібність, яка дозволяє вирішувати проблеми, що склалися. Такою здібністю є креативність. Ця навичка притаманна саме людині! Це та здібність, опанувати яку не зможе штучний інтелект, так як у нього немає самосвідомості. Тому розвивати свою креативність означає бути корисним для суспільства та мати успішну роботу або власний бізнес.

Причина третя. Креативність — це якість, притаманна кожній людині від народження. Згадайте себе в дитинстві: повнота життя, насиченість, цікавість до всього нового, уява, бажання гратися, вигадувати щось. В дитинстві світ здавався казковим та неймовірним, ми вірили в неможливе, прагнули створювати щось нове та розкривати свій творчий потенціал.
Креативність — це якість, яка була в кожного з нас від народження. Кожна людина прагне бути щасливою! І креативне мислення сьогодні допоможе нам стати більш щасливими та вільними від шаблонних обмежень, такими ж якими ми були в дитинстві.

Причина четверта. Основою креативності є любов. І коли я кажу ці слова, то маю на увазі не якісь абстрактні речі. Кожному креативнику для створення нового потрібна творча енергія. Мовою науки суть такої енергії можна пояснити через вплив на людину гормонів щастя, основні з яких: ендорфін, серотонін, дофамін та окситоцин. Гормони тісно пов’язані з емоційними станами. Креативній людині важливо відчувати позитивні емоції: натхнення, радість, інтерес, захоплення, емпатію, надію, пристрасть. Найбільш потужне позитивне відчуття — це відчуття сердечної, а ще краще безумовної любові.
Протилежністю любові є страх. І саме страх заганяє нас в рамки, розділяє, призводить до шаблонного та стереотипного мислення.
Тому можна сказати, що людина, яка розвиває свою креативність, навчається любити, звертати увагу на те, що об’єднує, бути в гармоніїї з собою, і в такий спосіб розвивається духовно, навчається жити по совісті та бути в гармонії із всесвітом.

Отже, креативність є універсальною здібністю, що дає можливість вирішувати найрізноманітніші проблеми, які на цей час накопичилися в людській цивілізації, а також розкривати свій творчий і духовний потенціал.

Слово креативність походить від англійського “creativity”, яке перекладається як “творчість”. Термін “креативність” в країни пострадянського простору прийшов у 90-ті.
І використовувався цей термін в першу чергу в сферах: маркетингу, дизайну, реклами, шоу-бізнесу. Внаслідок цього термін “креативність” отримав ряд специфічних ознак. І зараз, в 21 столітті, в нашій культурі між термінами “креативність” та “творчість” є певні відмінності.

Творчий процес базується на натхненні та баченні автора, не прив’язаний до часу, погано піддається контролю та аналізу.

Креативний процес, як правило, більш прагматичний (направлений на вирішення якоїсь проблеми), орієнтований на результат, має обмеження за часом, є досить технологічним.

Іноді мені доводиться чути від вчених радянської доби, що ніякого креативного мислення немає. Є творче мислення. Це твердження було актуальне раніше.
Але сьогодні я бачу надзвичайно велику користь в тому, щоб терміни “креативність” та “творчість” розрізняти. Коли ми маємо окремий термін, ми можемо ним оперувати, формувати навколо цієї теми окрему сучасну систему знань, науку або навіть культуру.

В сучасному суспільстві під креативністю часто розуміють здатність дивувати, привертати увагу, навіть шокувати. Коли ж я говорю про те, що креативність — це цінність, яка об’єднує, я маю на увазі здатність людини створювати принципово нове, вирішувати проблеми і, як результат, бути корисним суспільству. Я говорю про креативність, як про прояв енергії любові, що йде зсередини індивіда назовні — в навколишній світ.
Здатність людини до відчуття та прояву любові може бути обмежена родовими програмами, психологічними травмами, деструктивними емоціями, нелюбов’ю до себе, зневірою в свої сили, страхом, що людину такою, яка вона є, любити не будуть.
В цьому випадку брак любові індивід, швидше за все, буде компенсувати через розвиток альтернативної версії себе, свого альтер Его.
Креативність, в основі якої лежить егоцентризм, а не любов, завжди буде обмеженою. Така людина буде звертати увагу на різницю, а не на спільне, може буде схильною до конкуренції, а не кооперації. Істинна креативність завжди об’єднує!

Відповідь на це запитання залежить від того, хто ви, про що мрієте, чим захоплюєтеся.
Креативність є універсальною навичкою, корисною для кожної людини. Це інструмент, який допомагає створювати нове, вирішувати нестандартні проблеми, розвиватися, бути успішними та щасливими в світі, який постійно змінюється.
В рамках проєкту “Креативна Країна” ви можете:
— приєднатися до наших навчань;
— запросити наших експертів до участі у ваших заходах;
— отримати індивідуальну консультацію з розвитку креативного мислення;
— ознайомитися з різними статтями на тему креативного мислення на сторінках нашого сайту;
— слідкувати за новинами розвитку креативного мислення в Україні через наш фейсбук, інстаграм, телеграм та e-mail розсилку.

Більше про користь нашого проєкту ви можете прочитати в статті “Для кого наш проєкт та що він може дати саме Вам?”.

«Креативна Країна» — це культурно-освітній, а не політичний проєкт.
У нас з командою немає політичних амбіцій.
Найкраще нашу позицію можуть проілюструвати такі цитати американського музиканта Джимі Хендрікса:
— “Коли влада любові перевершить любов до влади, настане мир на Землі”.
— “Щоб змінити світ, ти повинен спочатку навести порядок в своїй голові”.

Політика — є відображенням культури. Культура — є відображенням ментальності.
Ми вважаємо, що креативність, розвиток та любов — це цінності, які могли б бути близькими кожній політичній силі в Україні. Креативність — це цінність, яка об’єднує. Стратегія розвитку країни, в основі якої лежить креативність та любов, має надзвичайно потужний потенціал. Розвиток країни розкриття творчого потенціалу людини може стати національною мрією України.

Ми будемо раді співпраці з тими політичними діячами, які розуміють наші цінності та цілі.

Мої роздуми базуються на дослідженнях вчених Джорджа Ленда та Бет Джарман, які на початку 90-х років минулого століття проводили дослідження для NASA. За результатами досліджень вчені опублікували книгу «Контрольна точка і далі: освоєння майбутнього сьогодні».

Дослідження полягало в серії тестів, які давали 1600 дітям віком від 3 до 5 років. Якщо дитина досягала певного результату, її вважали генієм дивергентного (креативного) мислення. З 1600 дітей «геніями» виявилося 98%. Через 5 років вчені опитували тих же дітей за допомогою тих же тестів. «Геніями» дивергентного мислення виявилися 32%. Опитування було повторене ще через 5 років. Результатів «геніальності» досягли тільки 10% дітей. Тоді вчені дали ті ж самі тести 200 000 дорослих, і тільки 2% змогли переступити рубіж «геніальності» в дивергентному мисленні.

Що відбувається? Ми звикли, що маленька дитина нічого не вміє і поступово вчиться або її навчають, і вона стає все розумнішою та досвідченішою. Але в цьому експерименті ми бачимо, як діти поступово втрачають свої приголомшливі креативні здібності.

Ми не знаємо всього, що відбувалося з цими дітьми з 5 до 15 років, але одне ми знаємо точно: всі вони ходили в школу, всіх їх навчали. У сучасній школі вчать не помилятися, вчать не ризикувати, вчать знати, що саме ця відповідь правильна. І вона написана в кінці підручника. Але підглядати туди не можна.

Але, на наш погляд, шкільна освіта — не єдина причина втрати креативності. Також на пригнічення креативного мислення впливають батьки та середовище, в якому росте дитина. Такі фрази, як “Подумай, що інші скажуть”, “Не сміши людей”, “Будь, як всі”, “Хіба інші так роблять?”, привчають дитину не виділятися, не проявляти свою креативність.
І в результаті те, що людина не використовує, з часом втрачається.

Третя причина втрати креативності фізіологічна: інерційність мислення та життя людей обумовлена тим, як розвивається наш мозок. Люди звикають мислити певним чином і не випробовують щось нове, ми звикаємо використовувати одні й ті ж самі нейронні мережі в нашому мозку, тому з часом коло наших можливостей звужується. Цю ситуацію міг би виправити розвиток духовної культури в суспільстві. Мова не обов’язково про віру в Бога (хоча це теж дуже корисно), мова про практику психоемоційної саморегуляції, про ефективне управління нервовою системою, усвідомленість та зв’язок з власною підсвідомістю, гармонізацію.

Коли я говорю про духовність, то часто помічаю, що люди мене сприймають так, ніби я говорю про релігію або про якісь езотеричні знання, чи просто про щось протилежне матеріальному, чого не можна побачити та почути.
Я ж маю на увазі досить конкретні та зрозумілі сенси терміну “духовність”.
Наприклад:
— Духовність — це позбавлення від страждань.
— Духовність — це технологія щасливого життя.
— Духовність — це приборкання власного Его.
— Духовність — це профілактика невігластва.
— Духовність — це єдність Людини та Всесвіту.

І всі ці сенси досить тісно пов’язані з креативністю та креативним мисленням.
Так, я переконаний:
— Людина, яка страждає (від душевних переживань, психосоматики, емоційної нестабільності, психологічних травм), не матиме достатньої кількості енергії для повноцінного розкриття свого креативного потенціалу.
— Такі практики, як медитація, йога, пранаяма, молитва, аутотренінги, афірмації, проспівування мантр, сприяють психоемоціному розвантаженню, оздоровленню нервової системи (і як результат — всіх систем організму), зниженню частотних характеристик роботи мозку (менше думок, більше спокою та легкості в тілі), прискоренню виробництва нервових клітин (нейрогенезу), синтезу гормонів щастя. Все це надзвичайно важливо для того, щоб мислити нестандартно та створювати принципово нові ідеї.
— Духовний розвиток — це розуміння себе та своєї природи, любов до себе та навколишнього світу. Це приборкання власного его, прийняття себе з усіма своїми сильними та слабки сторонами, замість створення альтернативного образу себе. І все це дуже важливо для розвитку креативності. Любов — основа креативності!
— Духовні практики дозволяють знизити реактивність мислення та підвищити рівень усвідомленості. Таким чином, людина починає бачити принно-наслідкові зв’язки та обирати свою реакцію на подразники. Це сприяє зниженню рівня психологічної інерції (шаблонного мислення).
— Людина, яка займається духовними практиками, має можливість налаштовувати свій мозок, нервову систему та весь організм таким чином, щоб підтримувати зв’язок зі своєю підсвідомістю, а через підсвідомість — з природою, планетою, всесвітом.

Перебуваючи на межі культур, на перетині східної та західної цивілізацій, Україна поєднує різні, навіть суперечливі цінності, образи мислення, традиції, мовні та культурні коди. Наша держава знаходиться на межі геополітичного розлому. Це призводить до внутрішніх протиріч, породжує можливість розриву та розколу.

Проте, на мій погляд, така ситуація може бути також джерелом розвитку: протиріччя, які є в нашому суспільстві, можуть стати джерелом сили, а не загибелі.
Для цього нам потрібно перетворити недолік в перевагу, і ось тут нам може допомогти акцентування уваги на креативності як важливій якості ментальності народу.

З одного боку креативність дозволяє вирішувати проблеми та виходити з кризи, з іншого — допомагає поєднувати різні ідеї, концепції, вирішувати протиріччя. Також креативність тісно пов’язана з розумінням своєї істинної природи та з культурним і духовним розвитком. Все це життєво необхідно нашій країні та суспільству.

Бути креативними — означає бути наповненими енергією любові, розуміти себе, мати сенс життя, бути вільними, щасливими, незалежними, живими. Хіба не цього прагне більшість громадян в нашій країні?

Розвиток креативного мислення в Україні — це безпрограшний варіант інноваційного переродження держави, через розвиток ментальності народу!

В контексті життєдіяльності людини одне з визначень терміну “культура” звучить наступним чином. Культура — це значить систематично і регулярно звертати увагу на деяку дію, явище. Так, фізична культура — це коли ми систематично і регулярно звертаємо увагу на те, щоб підтримувати свою фізичну форму, робити зарядку, займатися спортом. Культура харчування — коли ми звертаємо увагу на те, як ми харчуємось, як приготована їжа, як поєднувати різні страви.
Відповідно культура креативного мислення — це коли ми систематично і регулярно звертаємо увагу на те, як мислити нестандартно, створювати нові ідеї та вирішувати проблеми. При цьому, розвиваючи свою культуру креативного мислення, ми прагнемо мислити нестандартно, як в порівнянні з іншими, так і в порівнянні з нами самими. Таким чином, розвиток культури креативного мислення є джерелом постійного розвитку людини.

В контексті розвитку суспільства я пропоную наступне визначення цього терміну.
Культура креативного мислення — сукупність знань, технологій та традицій в суспільстві, які дозволяють людині розкривати свій креативний потенціал, бути ефективними в умовах світу, який постійно змінюється і при цьому бути в гармонії з собою та навколишнім середовищем.
Також це спосіб зняття протиріччя між традиційною культурою, яка базується на досвіді минулого, та технологіями, які постійно змінюються. Це синтез досвіду минулих поколінь та кращих світових напрацювань в сфері розвитку креативного мислення.

Розвиток креативності може стати для вас досить цікавою, захоплюючою і тривалою подорожжю. І щоб отримати від такої подорожі максимум, вам потрібна карта місцевості. Саме в якості такої карти мною було розроблено онлайн-інтенсив «Креативне мислення: Технології змін». Я раджу починати розвиток креативного мислення з проходження цього навчання.

Якщо ж ваше запитання містить більш теоретичний (можливо навіть філософський) аспект, а не практичний, то можу сказати наступне: “Креативність завжди починається з автентичності”. Автентичність — це розуміння себе, своєї природи, та прийняття себе з усіма своїми перевагами та недоліками.
Тому, якщо ви вже вийшли з дитячого віку і відчуваєте себе не креативною особистістю, бажано зрозуміти: а куди ваша креативність зникла, які програми та установки обмежують вашу креативність. І тут вам може допомогти робота з психологом, психотерапевтом чи арт-терапевтом.

Якщо ви не готові до такої глибокої роботи над собою і все ж хотіли б спробувати розвивати свою креативність можете переглянути наші вступні вебінари. В рамках вебінарів ми поділимося з вами цікавими нескладними вправами з активації креативності та допоможемо поступово зануритися те тему розвитку креативності.

Згідно з сучасною термінологією професія, яка мені найбільш близька, має назву “Тренер творчих станів”. Це фахівець з розробки програм розвитку індивідуальних когнітивних навичок і тренер по майнд-фітнесу, який завдяки спеціальним методикам приводить людей творчих професій в «стан потоку» й інші стани, що характеризуються підвищеною креативністю.

Проте назва такої професії лише частково відповідає моїм компетенціям та інтересам. Я маю знання та досвід в наступних сферах: проєктування міст, будівництво, маркетинг, психологія, менеджмент, організація заходів, стратегічне планування. Думаю, прийде час, і мені потрібно буде вигадати нову професію. Можливо, це може бути архітектор нейросоціальних мереж.. 🙂

Що стосується креативності, то після 5-ти років вивчення цієї теми та перевірки десятків різних технік, вправ та практик на собі, проведення ряду вебінарів, тренінгів та майстер-класів, можу сказати, що я є експертом з розвитку креативності та креативного мислення.

В першу чергу мені допомагають однодумці, які мене добре знають. Серед таких людей є такі: психологи та психотерапевти, викладачі ВУЗів, вчителі шкіл, колишні колеги будівельники, експерти з розвитку креативності, громадські діячі.

Основні складнощі, з якими я стикався під час розвитку проєкту, пов’язані з психологічною інерцією:
— Моя власна інерція мислення призводила до того, що я намагався розвивати проєкт так, як звик це робити раніше. Проте виявилося, що проєкт “Креативна Країна” значно відрізняється від інших моїх проєктів і потребує принципово нових підходів. Зрозумівши це, я почав консультуватися з психологами, проходити тривалий курс психотерапії, почав займатися духовними практиками.
— Друга складність, яка переді мною виникла, — це нерозуміння мене іншими людьми. Мені в очі так і казали: “Я чую, що Ви говорите, але не можу зрозуміти, що все це означає. Все таке абстрактне”, або — “То ви гадаєте, що ми не вміємо мислити креативно?”, а ще: “Все дуже круто та цікаво, але нічого не зрозуміло”. Також доводилося чути в свій бік висловлювання, що я “системний космос”, “відірвався від реальності” і т.д.

Такі труднощі стали однією з причин того, що я почав готувати онлайн-інтенсив з розвитку креативного мислення. Я розробив навчальну програму тривалістю 20 годин з вправами, техніками, завданнями та з 500-ми унікальними слайдами з ілюстраціями.
І сьогодні я можу розкрити тему креативного мислення, так як ніхто інший в нашій країні.

В моєму житті були різні етапи. Я пам’ятаю, що в дитинстві був досить креативним, постійно щось вигадував, майстрував, малював, ліпив, поєднував різні елементи між собою, створював нове. Протягом навчання в школі, а потім у ВУЗі я все більше і більше втрачав свої креативні здібності. Натомість все більше розвивалося моє логічне мислення, порушувався баланс в житті, зростала напруга в тілі. Тому можна сказати, що на момент випуску із ВУЗу моя креативність була найнижчою. На жаль….
Через рік після роботи в будівельній компанії я почав пригадувати, чим захоплювався в дитинстві, що мене надихало, і почав створювати проєкт з будівництва в Україні будинків з природних матеріалів з використанням сучасних інженерних систем. Так, спогади з дитинства стали каталізатором нового розвитку моєї креативності. Проте залишалася проблема з напругою в тілі. Мій креативний потенціал був значно обмежений програмами та шаблонами мислення, які в мене були на той час. Це головна причина того, чому я ще на початку розвитку проєкту “Креативна Країна” почав проходити курс психологічної терапії. Щоб через дослідження власної психіки, нервової системи та організму краще зрозуміти, що таке креативність, куди вона зникає та як її повернути.

Зараз я можу сказати, що “чоботяр” досить таки в хороших “чоботях”. Проте ці “чоботи” специфічні… Мене не цікавить створення популярних зараз матеріальних креативів — постів в соцмережах, сайтів, додатків для смартфонів, одягу, меблів, артоб’єктів і т.д. Багато-багато років мене цікавлять соціальні інновації: як допомогти людям розкрити їх творчий потенціал, як сприяти згуртуванню людей, які вигадати формати взаємодії між людьми, як створити попит на розвиток мислення, як допомогти людям бути в стані потоку та насолоджуватися життям — ось ті завдання, для вирішення яких я прагну застосовувати свою креативність.

Свідомість кожної людини прагне підтримувати статус кво, залишатися в звичному стані. Що це означає? Справа в тому, що мозок дорослої людини не хоче змінювати звичний спосіб мислення. Мозку зручніше знову і знову пропускати нервові імпульси тими нейронними мережами, які вже були розвинені. Людина швидше буде намагатися змінювати інших, змінювати своїх рідних, колег, країну, але не себе. Змінювати звичний спосіб мислення — це складно, енерговитратно та навіть болісно. Тому ідею зміни способу мислення я називаю “гіркою пігулкою”. Гірко, важко.. але потрібно змінюватися, тому що цього вимагає дух часу. Стимулом для таких змін є мотивація “Від”… змінитися, щоб вижити.

Водночас в креативності та креативного мислення є дуже позитивні особливості, які я називаю солодкою оболонкою. До таких особливостей належать: розкриття творчого потенціалу, можливість самореалізації, повернення до себе, прийняття себе, наповненість любов’ю, допомога іншим, визнання, яскравість, здатність мріяти, вірити та любити. Розвиток креативного мислення – це зміни стимулом для яких є це мотивація “До”… рух до мети, до мрії.
Ось тому я й називаю креативне мислення — гіркою пігулкою в солодкій оболонці.

Релігійного спрямування в проєкті «Креативна Країна» немає. В рамках проєкту ми з членами команди розглядаємо креативне мислення через призму психології, фізіології людини, культури, духовності.

Згідно зі словником загальної психології, духовність — це вищий рівень розвитку і саморегуляції зрілої особистості, на якому основними мотиваційно-смисловими регуляторами її життєдіяльності стають вищі людські цінності.
Також «духовністю» часто називають об’єднуючі засади суспільства, що виражаються в моральних цінностях і традиціях, сконцентровані, як правило, у релігійних вченнях та практиках, а також у художніх образах мистецтва.

Саме тому в матеріалах проєкту фігурують такі поняття, як любов, абсолют, всесвіт і т.д. Також в своїх статтях ми можемо посилатися на тексти священних книг та висловлювання таких релігійних постатей, як Гуатама Будда, Іісус Христос і т.д.
Проте ми не виступаємо за якусь з наявних релігій. На наш погляд, основа будь-якої релігії — любов. Також любов є базовою умовою розвитку креативності. Тому для розвитку креативності важливі духовні практики, методи психологічної саморегуляції, які використовуються в різних релігіях та духовних вченнях. Це медитація, молитва, йога та інші.

На початку розвитку проєкту ми з командою планували проводити регулярні офлайн-заходи з розвитку креативного мислення. Наприклад, це могли б бути неформальні конференції із залученням різних експертів, які знаються на створенні принципово нових ідей.

Проте виявилося, що регулярно збирати такий захід, залучати експертів, узгоджувати з усіма навчальну програму, запрошувати учасників з різних регіонів України на офлайн-подію досить енерго- та фінансово затратно. Такий напрямок розвитку проєкту був би тупиковим. Також свої корективи в наші плани вніс Covid-19 та локдаун.

Зараз ми з командою проводимо навчання через мережу “Інтернет”. В першу чергу це онлайн-інтенсив «Креативне мислення: Технології змін» . Загальна тривалість заходу складає: 20 годин. Навчальна курс містить:
— 500 слайдів з ілюстраціями та схемами.
— 18 тематичних розділів.
— 20 вправ на активацію креативності.
— 33 техніки створення креативних ідей.
— 15 відеоілюстрацій.
— Практичні завдання та вправи.
— Яскраві історії, цікаві кейси та гумор.

Захід є платним. Зібрані кошти ми використовуємо на регулярну організацію заходу, а також на розвиток культурно-освітнього проєкту “Креативна Країна”.

Для охочих познайомитися з темою креативного мислення та нашою діяльністю ми також створили вебінар кілька вступних вебінарів, доступ до яких можна отримати безкоштовно.

Окрім цього з літа 2022 року ми розпочали проведення офлайн тренінгів, тривалістю від 1-го до 5-ти днів. Детальніше про такі формати можна прочитати на сторінці з нашими платними навчальними програмами. 

Основний напрямок масштабування проєкту на сьогодні — це залучення якомога більшої кількості громадян України до вивчення технік та методів креативного мислення. Робити це ми з командою плануємо через регулярне проведення наших навчальних програм (тренінгів, вебінарів, онлайн-інтенсивів). 

Також ми розглядаємо можливість запуску заходів з нетворкінгу для творчих людей з метою допомогти їм обмінюватися ідеями, розвивати свої навички, створювати нове.
А ще нам цікава тема мозкових центрів. Це такі клуби, в яких можна колективно генерувати ідеї та знаходити шляхи вирішення проблем.
Є й інші ідеї та ініціативи. Проте на все свій час.

Я бачу великий потенціал у розвитку креативного мислення в Україні. У нашій країні є багато сприятливих для цього факторів: багата культура, історична спадщина, геополітичне становище, географічне положення, кризові ситуації, досвід створення інновацій, потреба в принципово нових ідеях, запит на зміни, запит на оновлення ментальності населення, прагнення до свободи.
Мене надихає бачення цілісної картини можливого майбутнього, в якому Україна є країною розкриття творчого потенціалу людини, інноваційною креативною країною.
Власне, тому цим і займаюся.

Мені доводилося чути в своєму житті фрази на зразок: “Українці — це землероби”, “Українці — це козаки, а козаки — це воїни”. Я вважаю, що ці твердження не зовсім правильні.
Справа в тому, що в аграрний вік наші предки були чудовими землеробами, коли потрібно було боронити країну від ворогів — процвітало козацтво, в індустріальний вік ми розвивали промисловість та будували космічні апарати, зараз, в вік інформаційний, Україна славиться своїми програмістами, а останнім часом ще й дизайнерами.
Я вважаю, що ми не нація землеробів — ми нація творців, креаторів, які завжди в складних умовах знаходять вихід. Так, це буває не швидко… Наприклад, ми можемо 30 років спати, а потім раптово прокинутися і здивувати весь світ. В цьому наша особливість… В критичний момент ми можемо згуртуватися та вивільнити наш творчий потенціал. І ми доводили це не раз! Доказом цього є наша багата культура.