Креативність та суспільство

Традиційна економіка застаріла, на зміну їй має прийти креативна економіка

Традиційна економіка застаріла, стверджує професор Джон Хокінс, на зміну їй мусить прийти креативна. Чим швидше світ перебудується, тим безпечніше вийдемо з кризи.

Час креативності

Ми живемо у незвичайний час. Окрім фінансового та економічного спаду ми переживаємо енергетичну, екологічну та кризу довіри — кризу відносин між індивідами та індивідом та суспільством. Я вважаю, що треба говорити про комплекс питань, пов’язаних із тим, що люди почуваються самотніми.

З цими проблемами можуть допомогти впоратися філософія, етика та теорія креативної економіки.

Потрібно бути самостійними

Майже у всіх країнах економічний фокус зміщується з виробництва на сферу послуг. Сьогодні у Західній Європі та Америці 60% населення працює у сфері послуг. Керуюча компанія MacKenzie за останні роки двічі проводила дослідження, що показало, що в США та Великій Британії в 45% випадків визначальною якістю працівника є його здатність приймати самостійні рішення та діяти відповідно. Для нещодавно створених робітників цей же показник місць у 2007 році становив 70%. Успіх залежить від того, як працівник використовуватиме свої таланти та уяву. Загальна вартість авторських прав, патентів та торгових марок перевищує ВВП Росії. Такий перехід відзначається у всьому світі, крім найбідніших регіонів Центральної Африки, а також країн Близького Сходу.

Історія питання

Для початку хочу трохи розповісти про креативність — відправну точку всього процесу. Креативність стала виявлятися вже 30-40 тисяч років тому, коли люди почали прикрашати себе та розмальовувати тіло, одяг та предмети виключно з естетичних та ритуальних міркувань, без практичної користі. Рухаюча сила креативності полягає в тому, як люди просувають та розвивають свої ідеї.

Три принципи креативності

Я сформулював три принципи креативності. Перший — принцип універсальності: кожна людина з народження має творчі здібності. Людина наділена уявою і бажанням використовувати її так, щоб світ ставав все досконалішим — тобто зробити світ таким, щоб людині хотілося в ньому жити. Це, звичайно, має відношення до нейробіології, філософії та психології.

Другий принцип — для самовираження потрібна свобода. Я говорю про свободу визначати власне ставлення до ідеї. Це свобода слідувати за своєю мрією, за своєю фантазією, навіть якщо ні ви, ні оточуючі не розумієте, навіщо ви це робите. Цей принцип діє й у зворотний бік: потрібно з розумінням ставитись до інших людей, які намагаються реалізувати свою мрію, а ви не розумієте, що вони роблять.

Третій принцип — щоб перетворити свободу на економічну діяльність, потрібні ринки та зв’язки. Це дозволяє людині чи компанії проводити економічні операції. Як ви бачите, цей принцип пов’язаний з вашим внутрішнім світом, але він безпосередньо пов’язаний і з вашим успіхом чи невдачею на ринку. Ще одна важлива сфера, яку охоплює третій принцип, — інтелектуальна власність. Авторське право, копірайт, має значення для креативної економіки, це її валюта.

Чотири принципи розвитку творчості

Я хочу запропонувати чотири принципи, взяті мною з екології: вони, на мою думку, допомагають зрозуміти, в яких умовах творчі здібності розвиваються найкращим чином. Такі умови називаю «творчою екологією». Ось ці чотири фактори: різноманітність, мінливість, навченість та адаптація. Майже весь час я приділю навчальності, але скажу кілька слів про різноманітність та мінливість.

Високий рівень різноманітності безпосередньо пов’язаний із високим рівнем креативності та інноваційності. Це етнічні, культурні, статеві відмінності, це розбіжності у стилях, у переконаннях. Другий чинник – мінливість. У мінливості чотири виміри. Мімікрія це коли ви бачите, як хтось, ким ви захоплюєтеся, щось робить, і ви повторюєте це за ним. Симбіоз — об’єднання людей групи і слідування груповим моделям поведінки. Співпраця — ми часто свідомо йдемо на неї, щоб робити щось ефективніше чи швидше. Конкуренція — ще один спосіб навчитися чогось іншого. Співпраця стає дедалі популярнішою — це найпоширеніший спосіб вигадувати нові ідеї.

Навчання та освіта

Освіта – це те, що ми отримуємо від інших людей, навчання – те, що ми отримуємо самі. І знову-таки є взаємозв’язок між творчими здібностями людини та її здатністю вчитися. Творчі люди продовжують навчатися все життя. Найпрекрасніше в навчанні те, що воно аналогове, а не цифрове. Іншими словами, ми можемо засвоювати ті шматочки інформації, які хочемо засвоїти. Біологічна еволюція не залишає нам вибору. Під час навчання вибір за нами. Нам потрібно виробити свідомість, здатну виносити судження і вчитися, а отже, й ефективніше користуватися уявою. Постає питання: як стимулювати розвиток творчого середовища, в якому визнають принцип універсальності і де створені хороші умови для навчання і для того, щоб люди могли змінювати свою поведінку, застосовуючи отримані знання? Усі наші дії мають співвідноситися з моїми трьома принципами, вони мають бути психологічно переконливими.

Джон Хокінс

Джон Хокінс — володар величезного списку ступенів, звань та посад. Наприклад, він запрошений професор Шанхайської школи креативності, а ще член Консультаційної ради з креативної економіки ООН. Хокінс також очолює компанію BOP Consultants, консультує уряди, глобальні корпорації та приватних осіб. У 2001 році він написав книгу, яка стала відома навіть у Росії, при тому, що вона не була перекладена, — «Creative Economy: How People Make Money from Ideas» («Креативна економіка. Як робити гроші з ідей»). Книга Джона Хокінса, «гуру креативної економіки», формує об’ємне уявлення про креативний кластер у сучасному світі, затягує в живий потік експертних оцінок і суджень — насамперед людей, які досягли успіхів у сфері креативного бізнесу. Вперше настільки докладно та аргументовано розглядаються відносини між творчістю та економікою, становлення та розвиток креативного сектору в новій економіці, заснованій на інтелектуальних ресурсах. Джон Хокінс яскраво демонструє, як упродовж кількох десятиліть на наших очах змінюються економіка та суспільство — відбувається перехід від реальної економіки до економіки символів. Які поєднання творчості та економіки дають виняткову економічну цінність? Як керувати ідеєю та отримувати з цього прибуток? Як звернути мрії у потужні проекти? У всьому цьому необхідно розбиратися будь-якій людині, яка вступає в простір майбутнього — простір креативної економіки.

Цікаво, що сам Хокінс не має економічної освіти. Він мистецтвознавець та архітектор. Але те, як він пояснює суть креативної економіки, знімає будь-які сумніви щодо його компетентності. Він будує свої пояснення на дуже простих прикладах: розповідає, що одного разу фахівець із пожежної безпеки побачив, як рухаються орки у фільмі «Володар кілець», і негайно взяв комп’ютерну програму, за допомогою якої вони були створені для моделювання поведінки людей в екстремальних умовах. Тепер ця програма розраховує, як евакуювати людей під час пожеж. Джон Хокінс доводить просту, по суті, ідею: якщо фахівцеві дати свободу у прийнятті рішень, то результати стануть набагато цікавішими та ширшими, ніж можна було б припустити.

Натисніть на коментар
Підписатися
Повідомити про
guest
0 Коментарі
Міжтекстові Відгуки
Переглянути всі коментарі
Нагору
0
Залишити коментарx