Креативність в Україні

Чи міг би в Україні працювати Стів Джобс?

Ми живемо в епоху ідей, творчості, де креативний клас має величезний вплив на розвиток економіки. Приклад таких компаній, як Apple, Google, Amazon, Instagram та інших говорить сам за себе. Вам не потрібно володіти нафтовою вежею, щоб створити успішний бізнес. Достатньо мати лише ідею та бажання її втілювати. Але й держава відіграє велику роль, адже для того, щоб розвиватися, втілювати свої ідеї в життя, треба, щоб на вашому шляху не стояли монополії, корупційні чиновники та інші бар’єри. Якби в Україні народився і працював свій Стів Джобс, чи зміг би він створити якийсь інноваційний продукт? Саме це питання, власне, і визначає успішність чи неуспішність економічної моделі держави.

Хто такі homo creativus

Американський соціолог Річард Флорида зараховує до креативного класу творчих професіоналів, задіяних у креативному сегменті економіки, працівників, економічна функція яких полягає у створенні нематеріальних активів, що приносять матеріальні дивіденди, нові ідеї, нові технології та новий креативний зміст. До креативного класу можна віднести: журналістів, художників, науковців, письменників, підприємців, менеджерів, працівників IT-індустрії та інших. Якщо проаналізувати, то саме креативний клас забезпечує випуск інтелектуальної «продукції», стимулює та організує розвиток економіки та інноваційні технології. Тобто підтримує сучасний рівень виробництва та послуг. Креативний клас має повний зиск від інноваційної модернізації, яка забезпечує сьогодні провідні позиції економічно розвинених країн.

Представники homo creativus — це люди з творчою ідентичністю, певним рівнем непрагматичних життєвих мотивацій, нерідко й зі специфічною креативною моделлю поведінки. Їм властива потреба в самоактуалізації — у реалізації своїх здібностей та можливостей, у розвитку власної особистості. У піраміді людських потреб Маслоу ця ідентичність займає найвищий — сьомий рівень. Носіям подібного психотипу властива здатність до нестандартного мислення, ризику, прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності, творчо осяяння. У інших соціальних стратах, включаючи бюрократичний клас, домінує, зазвичай, цілком раціональна поведінкова мотивація.

Для інноваційних перетворень необхідне саме нове мислення, яке можливе лише в цільовій амбітній соціальній групі, класі. При цьому суб’єкт реформ повинен володіти відповідним світоглядом, волею, економічною та політичною зацікавленістю, а також спиратися на достатні ресурси та можливості.

Чому «мізки» витікають із країни

Існування креативного класу можливе лише за наявності вільного соціального простору. У ситуації, де немає свободи — свободи політичної, свободи творчої, свободи духовної, свободи самовираження, де економічна свобода обмежена корупцією, креативний клас маргіналізується, його сукупний потенціал знижується, починається «відплив мізків» — втеча освічених людей із країни чи «внутрішня еміграція» . В умовах постіндустріального розвитку саме національний креативний клас є основним генератором та джерелом інновацій, саме він створює символічний капітал нації. У ситуації, де він пригнічений, розсіяний, маргіналізований, інновації доводиться експортувати ззовні.

За даними Міжнародної організації з міграції, з України виїхало 6 млн осіб, що становить приблизно 1/7 частину всього населення країни. З них 50% — це молоді люди віком до 35 років, які здобули вищу освіту, але не бажають працювати за мізерну заробітну плату і не бачать свого майбутнього тут. Більше того, згідно з соціологічними дослідженнями, більше половини молоді у віці 18-29 років за першої нагоди готові виїхати з країни. Сумним є те, що за кордон виїжджають таки «мозки» суспільства. Це молоді люди, які здобули хорошу освіту, а особливо ті, хто стажувався в Європі, бачив зарплати, соціальні гарантії європейців. Країну залишають висококваліфіковані біохіміки, хіміки, фізики, інженери, лікарі. Останніми роками почали виїжджати і гуманітарії. Перспективи «заокеанського життя» є привабливими і для молодих IT-фахівців.

Що робити, щоб «стиви джобси» працювали в Україні

Ми живемо в епоху ідей, творчості, де креативний клас має величезний вплив на розвиток економіки. Приклад таких компаній, як Apple, Google, Amazon, Instagram та інших говорить сам за себе. Вам не потрібно володіти нафтовою вежею, щоб створити успішний бізнес. Достатньо мати лише ідею та бажання її втілювати. Але й держава відіграє велику роль, адже для того, щоб розвиватися, втілювати свої ідеї в життя, треба, щоб на вашому шляху не стояли монополії, корупційні чиновники та інші бар’єри. Якби в Україні народився і працював свій Стів Джобс, чи зміг би він створити якийсь інноваційний продукт? Саме це питання – власне, і визначає успішність чи неуспішність економічної моделі держави.

Саме тому в Україні необхідна соціальна модернізація — одна з обов’язкових функцій сучасної держави, яка орієнтована на глобальну конкурентоспроможність. Українське суспільство вкрай зацікавлене у проведенні модернізації, у процесі якої буде задіяна максимальна кількість представників активних соціальних груп. Інноваційна модернізація розглядається як частина нового суспільного договору між державою і суспільством.

Ініціюючи модернізацію, держава вимушено йде на низку самообмеження — насамперед на обмеження власної монополії на владу. Інноваційна модернізація, що здійснюється за широкої участі креативного класу, передбачає суттєві корективи всієї української політичної системи: головне — це відмова від моделі, в якій політичні клани виступають єдиними суб’єктами вироблення, ухвалення та виконання рішень. Державі потрібно обмежити свій вплив на бізнес та створити умови для конкуренції.

Нам потрібно по-новому організувати не лише податкову систему, а й освітню. Низькі заробітні плати вихователів, вчителів та викладачів ставлять їх у умови виживання, а не розвитку, натхнення, удосконалення. Те, що сьогодні, як і багато років до цього, влада не визначила пріоритетним розвиток творчих можливостей у дітей, розвиток у них мислення та прагнення до нового — це не просто проблеми цих дітей у дорослому віці. Це величезна проблема України, яка, маючи сильну та розумну націю, втрачає у світі конкурентні переваги.

Щоб наша країна стала конкурентоспроможною, щоб люди мали гідний рівень життя, потрібні не тільки економічні умови, необхідні умови розвитку вільної думки. Нам потрібно розвивати креативний клас, лише він зможе створити умови для справжнього економічного зростання та країни. Інакше Україна ризикує стати економічною колонією провідних держав, споживачем, а не виробником інноваційних продуктів. З усіма наслідками — рівнем ВВП, доходами людей, якістю життя і міграцією молодого покоління. І треба пам’ятати, що нова хвиля розвитку економіки – саме творча!

Автор: Андрій Доценко

Джерело: https://112.ua/mnenie/mog-by-v-ukraine-rabotat-stiv-dzhobs-405648.html

Нагору